розповідь про нечепару який став охайним

+ 0 -

GoodBoyQ

08 февр. 2017 г., 0:12:58 (7 лет назад)

Педагог розповідає першокласникам тематичну казку. Жили-були двоє друзів — носова хусточка і гребінчик. Вони були особистими речами першокласника Василька. Жили вони поряд, у кишені Василькового шкільного піджачка.

Та ось одного разу Василько виклав хусточку і гребінця. Хусточку він віддав мамі випрати, бо та забруднилася, а гребінчика витягнув з кишені просто так, разом із хусточкою. Уранці вже чиста й випрасувана носова хусточка з її приятелем гребінчиком

чекали Василька на стільчику — мама приготувала їх, щоб хлопчик не забув узяти їх до ніколи.

Але Василько зранку довго вилежувався в ліжку: дуже не хотілося йому вставати. А потім заспішив, заквапився, адже до школи спізнюватися не можна!

Словом, так трапилося, що забув неуважний Василько вдома і свого носовичка, і гребінця. Побіг він до школи, залишивши їх на стільчику.

Тільки-но Василько вибіг з дому, як гребінчик схвильовано звернувся до своєї подружки хустинки:

— Ну як же так? — ображено бідкався він.— Як Василько міг забути мене? Адже тепер йому нічим буде в школі причесатися. Буде ходити з розкуйовдженим чубом, розпатланий, мов опудало... Усі однокласники, певне, будуть сміятися з нього.

— Атож,— підтримала товариша носова хустинка,— без мене теж Василькові буде скрутно: він не зможе ані носика витерти, ані щічок, ані рук. Мабуть, і вчителька не похвалить такого учня за неакуратний вигляд.

— Ох, думаю, соромно буде Василькові перед усіма,— вів далі гребінець.— Хоч би скоріше проминув цей день!

— Еге ж, не чекала я такого вчинку від нашого Василечка,— мовила носова хусточка,— він наче завжди був дбайливим, ніколи про нас не забував. Чому ж сьогодні так трапилося?

— Чому-чому! — розсердився гребінчик.— По-перше, через лінощі: нічого було до останньої хвилини в ліжку вилежуватися! По-друге, через поспіх, адже недаремно кажуть: хто спішить, той людей смішить!

— А по-третє — через неуважність. Неуважність охайності не приятелька,— міркувала хустинка.

Дуже хвилювалися речі за свого господаря. Після обіду Василько повернувся додому. Він дійсно був трохи замурзаний, розпатланий та в поганому настрої. Прийшовши зі школи, хлопчик насамперед помив руки і поклав до кишеньки свого піджачка забуті речі.

Ось тоді носова хусточка і гребінчик полегшено зітхнули.

Класовод. Чи сподобалася вам ця казочка, діти? Як ви вважаєте, чому Василько по поверненні зі школи мав неохайний вигляд? А чому в нього був поганий настрій? Які вади хлопчика призвели до того, що він забув удома необхідні предмети гігієни? (Учні дають відповіді та пояснюють їх.)

А ви, діти, носите до ніколи носовички та гребінці або щітки для розчісування волосся? Дістаньте і покажіть їх, будь ласка! (Діти виконують завдання.) Молодці. Тепер ми знаємо, кого в нашому класі слід вважати найохайнішими, най дбайливішими школярами.

Але важливо не тільки мати необхідні предмети гігієни, але й добре вміти ними користуватися.

Фізкультхвилинка

Дітям пропонується ігровими рухами зобразити згадані дії.

 Ми охайні та дбайливі діточки.